РозХРИСТана

Розхристана, розбурхана, в емоціях душа була,

І майже захлиналася під проливним дощем.

Ніхто не знав, що уночі струна моя порвалася,

Не втримала цей біль в собі і цей сердечний щем.

З надривами у голосі мелодія заплакана

Кричала в тиху темряву «О Боже, Боже мій!»

І тихою молитвою мінорно свічка капала,

Свіча гірких розчарувань і втрачених надій.

І побачила стежку, що вела до Голгофи

І по стежці йдуть люди, а мене там нема.

І тому в моїм серці була пустка глибока,

І тому в моїм серці оселилась зима.

Тунелями, пустелями боролася я з долею,

А ти за мене кров святу смиренно проливав.

Любов Твоя мене знайшла, струну мою розірвану,

Спасителем і Господом для мого серця став.

Тобою я наповнений, освячений, збагачений,

І буде моя музика лунати до небес.

І вірю я, сповідую, що дух мій не зламається

Бо ти Господь знайшов мене і я в тобі воскрес.

І розправив я крила, душа полетіла,

Так ніхто і ніколи ще з людей не літав.

В тісноті даєш простір, у пустелі напитись,

Як же добре, мій Боже, що Тебе я пізнав.