Хто сподівався

Хто сподівався, що саме та ніч

Стане межею тисячоліть.

В небі нічному світила зоря,

На світ народилося Боже Дитя.

Хто сподівався, що Цар Царів

Не в пишних палатах родитись хотів.

У вбогій стаєнці солодко спав

Той, Хто життя кожному дав.

Падає, падає, падає сніг,

Стелиться на перехрестях доріг.

В мене на серці радісний щем,

Моя душа, як Віфлеєм.

Ти, мій Месія, у серці живи,

Я зроблю ясла з молитви й хвали.

Я так радію в цей дивний час,

Божа любов пролилась на нас.

Для Нього світила в небі зоря,

Раділа, сміялась планета Земля.

І поспішали зі Сходу царі,

А Він народився у бідній сім`ї.

Золото, ладан, миро несли

Тому, Хто вартий честі й хвали.

Ти народився у простоті,

Слава, Ісусе, навіки Тобі!