Стожари

Пливуть над горизонтами стожари

Палають так, як люблячі серця.

Я в них візьму сміливості, щоб зараз,

Сказати недоказані слова.

Усе, що ми отримали на світі,

Всю благодать Господньої руки,

І провесінь, і аромати літа -

Нам передали дорогі батьки.

Я бачила, як пташка відлітає,

Далеко від родинного гнізда.

І я сьогодні також добре знаю,

Що відчувала пташечка ота.

А за вікном вже яблуня дозріла,

Подивувала, наче перший раз.

Я зрозуміла, раптом зрозуміла,

Як сильно люблю і ціную вас.

Сьогодні ваші скроні посивіли,

Бо, може і несолодко було.

Ви перед нами і людьми правдиво

Сіяли для ближнього добро.

Ви так жили й любили, як уміли,

І в цій любові виростили нас.

Я зрозуміла, раптом, зрозуміла,

Як сильно люблю і ціную вас.

Птахи летять у небі голубому,

І восени минають рідний сад.

Та кожен раз вертаються додому,

Вертаються із вирію назад.

Вже наші діти розправляють крила,

Летять кудись і залишають нас.

Ми зрозуміли, раптом зрозуміли,

Батьки, як сильно ми цінуєм вас.