Музиканти виконали свою нову пісню наживо знову просто на вулицях Києва. Якщо точніше, в одному із підземних паркінгів у центрі столиці.
«У критичні повороти історії людства, практично завжди, ми підіймаємо свої очі до небес. Наприклад, в часи великих географічних відкриттів мореплавці майже завжди орієнтувались за зоряним небом. Під час древніх та сучасних війн, під час епідемій та катаклізм ми просимо святі небеса про допомогу. Наша нова пісня писалася на початку короновірусної пандемії, нового критичного повороту світової історії. В куплетах співається про один із можливих сумних варіантів розв’язки, а приспів — про погляд надії, спрямований у небо, — розказує автор музики та тексту Кирило Семененко, а потім додає, — хоча, знаєте, можливо, це просто сумна пісня, написана під час самоізоляції на карантині»