Степ широкий
Текст
1 куплет
Степ широкий розстелився ген до небокраю.
Поміж трав посохлих вітер гірко завиває.
Сонце випалило степ, ні води краплини.
По степу юнак іде в латаній свитині.
Приспів
Доле моя, доле, як я маю жити?
Та про прощення отця, як мені просити?
Доле моя, гірка, доленько сумная
Стежку рідний отчий дім знову відшукаю?
2 куплет
Лишив батька, лишив дім, лишив рідну неньку.
Поміняв на гірку воду матінку стареньку.
Боже! Що ж я наробив у ту лиху годину?!
І рознісся степом крик блудної дитини.
Приспів
Доле моя, доле, як я маю жити?
Та про прощення отця, як мені просити?
Доле моя, гірка, доленько сумная
Стежку рідний отчий дім знову відшукаю?
3 куплет
Скільки горя, скільки сліз бачив на чужині!
Прости, батьку, тяжкий гріх ти своїй дитині.
Серце кров’ю облилось у старого батька.
Сльози щастя на очах: – Я ж бо сина бачу!
Приспів
Сину, рідний сину, ти ж моя дитина!
Кращі шати одягни, скинь стару свитину.
Сину, рідний сину, ти ж моя дитина!
Обійму міцніше, я забуду провину.