Обійми Неба | «Объятья неба» (cover)

Світ так жорсток, що біль злилась з диханням,

Душі немає відпочинку тут,

Серця живуть не мов би в катуванні,

Не розумія всю життєву суть.

А я спішу в обійми неба щирі,

Ховаюсь там я від тривог землі.

Омий мене, щоб було серце білим,

Щоб відірватись міг я від землі.

Найкраще місце є в обіймах неба,

Там океан Ісуса доброти.

З Тобою бути є моя потреба,

Прийми мене, Спаситель мій, прийми!

Куди ти підешь, щоб зцілити рани,

І на питання відповідь знайти?

Лише Він може у житті тримати,

І тільки с Богом в серці ти живи.

Спіши в обійми ти Христові щирі,

Сховатись там щоб від тревог землі.

Тебе омиє - буде серце білим,

Та відірватись зможешь від землі.

Найкраще місце є в обіймах неба,

Там океан Ісуса доброти.

Із Богом бути - то душі потреба.

Спаситель прийме, ти лише прийди.