Осколки

Господь іде, осколки піднімає

Розбитих і зруйнованих сердець.

Він тихо-тихо, дбайливо так ступає,

Як до Своїх дітей, йде люблячий Отець.

Бог - тут, я кроки Його чую.

Він прихиляє небеса, щоб до нас зійти.

Він - все у всьому, і вічність Він дарує,

Щоб ми могли Його слідами йти.

Та часом ми Його не помічаєм,

Проходимо повз, біль свою несем ...

Все цінне ми на шляху втрачаєм

І серце там ми губимо своє.

О, зупинись, щоб в прірву не зірватись,

Хай Сонце Правди твій розтопить лід.

Він руки простягнув,, щоб ти тримався

Почуй, як голос неба ще кличе крізь віки.